Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Де все гостина, там голод недалекий. А ще мого сина з гостини не видно. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Замі́сто, замі́сть, замі́сць, замісь, нар. Вмѣсто. Дала ж мене моя мати заміж за старого і казала шанувати замісто молодого. Ой не стеле чумак собі постіленьку, а зелену травицю, а у головки замість подушечки кленьчасту важницю. Замісць доброго, дрантя продає. Замісь полу помощена велика купа комишу.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
