Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный.
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Присмотрѣть.
2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться.
