Витрясати, -са́ю, -єш, сов. в. витрясти, -су, -сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки.
Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Осипатися, -паюся, -єшся, сов. в. оси́патися, -плюся, -лешся, гл. = обсипатися. Половина садів цвіте, половина осипається.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Реймент, -ту, м.
1) Полкъ, отрядъ.
2) Начальствованіе.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста.
