Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуглина

Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛИНА"
Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Носаль, -ля, м. 1) = носай. 2) Молотокъ съ длиннымъ концомъ.
Обплутати Cм. обплутувати.
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Таляпу-таляпу! меж. для выраженія продолжительнаго равномѣрнаго болтанія въ жидкости. Шейк.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.