Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вулишний

Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИШНИЙ"
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Гартовня, -ні, ж. Печь для обжиганія кирпичей. Н. Вол. у.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Н. п. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами. Ном. № 3179.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Сороківка, -ки, ж. 1) = сороківець. Сим. 51. Мкр. Н. 29. 2) копа-сороківка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.