Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вулиця

Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. ІІІ. 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЦЯ"
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Желех. Мої люб'ята! (обращеніе).
Оповість, -сти, ж. Увѣдомленіе, извѣщеніе. Жадної оповісти нема. Черн. у.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.
Щикати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] щи́кнути, -ну, -неш, гл. = икати, икнути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.