Близ, -зу, м. Близость. Употребл. только въ выраженіяхъ: коло близу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. приступити до близу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу. уклонись царівні до низу.
Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Повіз 2 нар. = повз. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене?
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю).
2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив.
