Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуглярка

Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛЯРКА"
Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.
Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Розіграти Cм. розігрувати.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.