Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воячка

Воячка, -ки, ж. Воительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Надаре́мне нар. Напрасно, тщетно.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Сахарний, -а, -е. Сахарный. Утри мої смажниї уста, а сахарниї і сам утру. Ном. № 12313.
Січка, -ки, ж. 1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.