Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воячка

Воячка, -ки, ж. Воительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах. Желех.
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля. Шевч. 621.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. І. 123.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.