Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воячка

Воячка, -ки, ж. Воительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Н. Вол. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника. Грин. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.