Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воячка

Воячка, -ки, ж. Воительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧКА"
Безпутний, -а, -е.
Влада, -ди, ж. Власть.
Глуш, -ші, ж. Густо заросшее мѣсто. У глуші, між вербами, капуста погано росте. Лебед. у.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Лушпа́йка, -ки, ж. Тоже, что и лушпа, но только съ одного плода. Понакидали лушпайок з кавуна. Херс. у. скарбова лушпайка. Презрительное названіе чиновника? Там як їздять в гостину, то піп до попа, дяк до дяка, пан до пана; лиш оті скарбові лушпайки лізуть нп світло як тьма. Сіх всюди повно. Св. Л. 201.
Навісни́й 2, -а́, -е́. = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Пай, паю, м. 1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч. 2) Счастье, удача. Куди не кидать, так ні: нема паю. Лебед. у. Ум. пайок. Котл. Ен. V. 47.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.