Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугластий

Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛАСТИЙ"
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Гу́тисько, -ка, гути́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ стекляный заводъ. Желех.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ. Вх. Уг. 241.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.
Сіделка, -ки, ж. Сѣделка. Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГЛАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.