Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювник

Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВНИК"
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Миша́тина, -ни, ж. = Мишак 3. Харьковск. г.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи. Желех.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
Раяти, -раю, -єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.
Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.