Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый.
Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині.
За́здрісно нар. 1) Завистливо. 2) Завидно. Щасливі, думаю, люде на світі!.. І стане мені якось і заздрісно, і жаль мет бере.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Увійшовши в школу, навчав. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце!
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Тал, -лу, м. Проталина. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли.
