Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювничий

Воювничий, -а, -е. = войовничий. К. ЦН. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВНИЧИЙ"
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? Лавр. 113.
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Селех, -ха, м. = селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. селешо́к. Чуб. II. 369.
Стекло, -ла, с. и пр. = скло и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.