Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вояк

Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae. Вх. Пч. І. 9.
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.