Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вояк

Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий. Мет. 141.
Натруска, -ки, ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Шуринець, -нця, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.
Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Ном. № 7559. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.