Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вояк

Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯК"
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Смеркатися, -кається, сов. в. смеркнутися, -кнеться, гл. безл. = смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. МПр. 117.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його. Рудч. Ск. І. 134.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.