Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити.
До́кіль, докіля нар. = доки. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали.
