Ворок, -ка, м.
1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один.
2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Висів під полом у ворочку сир. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Він лютиться, що я не радивсь його.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей).
Розслебезувати, -зу́ю, -єш, гл. Прочитать съ трудомъ. Переносно: разобрать, понять.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Хто скупує, той двічи купує.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? Нехай і так, нехай я гріх сподіяв.