Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся.
Темнота, -ти, ж.
1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Темнота обняла її зразу.
2) Невѣжество.
3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине.
4) Въ загадкѣ: волкъ.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Лежать всенькі троє. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу.
