Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вояцький

Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЦЬКИЙ"
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. ѴІІ. 416. Мил. М. 95. Ув. бешишище. Мил. М. 96.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Обмоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обмоскалитися, -люся, -лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Обчерсти, обчерти. Cм. обчірати.
Пудофет, -та, м. Тяжелый на подъемъ. Котл. Слов. 24. Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети наголо. Котл. Ен. ТІ. 16.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.