Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пращур

Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЩУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЩУР"
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Хиць меж. 1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = хап. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАЩУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.