Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

газетник

Газетник, -ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЗЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЗЕТНИК"
Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Переціджувати, -джую, -єш, сов. в. переціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЗЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.