Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибичовувати

Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИЧОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИЧОВУВАТИ"
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Оброчникувати, -ку́ю, -єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Провозити, -жу, -зиш, сов. в. провезти, -зу, -зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а, там він уже сам пішов. Харьк. у.
Сазан, -на, м. Рыба: карпъ. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБИЧОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.