Да́ль, -лі, ж. = Далечиня.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
