Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибідок

Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок. Фр. Пр. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІДОК"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Міч I Cм. меч.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха. Маркев. 119.
Питун, -на, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112. 2) = питець. Зміев. у. Ум. питунчик.
Пошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пошити, -шию, -єш, гл. Крыть, покрыть соломой крышу. Пошивати хату. Камен. у. Стоїть корчма над болотом, не пошита околотом. Гол. III. 522. 2)дрітев. Обвивать, обвить проволокой. Шух. І. 275.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый. Желех.
Турпан, -на, м. 1) Покрывало новобрачной. ЗЮЗО. II. 491. 2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову «бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный». Гол. IV. 540.
Узагалі нар. Вообще.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б)розовий. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.