Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Випробовувати, -вую, -єш, сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували.
Голець, -льця, м. Раст. Avena nuda L., овесъ голый.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому?
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Нема мого пана дома, поїхав на влови.
