Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибічник

Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЧНИК"
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Гитара, -ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі. Левиц. Пов. 20.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Площа, -щі, ж. = площина.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.