Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ішов козак на линію і вельми надувся. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Я маю вельми дорогий крам. Вельми добре.
Заслоня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заслони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Закрываться, закрыться, заслоняться, заслониться. Най ся люде наговорять, ніхто їм не боронить. Ой прийде тая годиночка, що ся їм очі заслонить.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. Щастя дочасне, а злидні довічні. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Журба мене круше. Не сушіте, не крушіте моєї молодости.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ.
Шльондра, -ри, ж. = шлюндра.
