Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посилати

Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл. 1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Чуб. V. 377. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Чуб. І. 249. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Пошли, Боже, з неба чого нам треба. Ном. № 147. 2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Мир. ХРВ. 33. Посилає вперед нога за ногою. Мир. ХРВ. 30. 3)поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав. АД. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИ"
Бабусенька, бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся. Вх. Зн. 48. 2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Спід 1, спо́ду, м. 1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. споди́ у невода — нижній край. Вас. 186. 2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997. 3) Глубина, глубь. 4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. І. 97.
Троячка, -ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Екатер. у. Пришліть мені хоч троячку. Г. Барв. 499.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.