Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посилатися

Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИСЯ"
Безпека, -ки, ж. 1) Безопасность. 2) для безпеки. Для прочности. Шух. I. 277.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась. Рк. Левиц. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСИЛАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.