Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посестра

Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕСТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕСТРА"
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Вохра, -ри, ж. Охра, желтая глина.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Половниця, -ці, ж. 1) = полуниця. 2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЕСТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.