Виболіти, -лю, -лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив.
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта.
Ожина, -ни, ж.
1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная.
2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Cм. колодюх, деринник.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня.
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл.
1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками.
2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Укутали, за 'дин день цілий хліб.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує.
