Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. 5) Землянка? Cм. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Зарикала коровочка, зарикала пряна.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
