Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Відмолодити, -джу, -диш, гл.
1) Вернуть молодость.
2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Cм. леґарь.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл.
1) Ободраться (во множествѣ).
2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Ущухли діти, вже не кричать. Ущухнув трохи галас. Ущухнуло море.
