Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одвірець

Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДВІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДВІРЕЦЬ"
Бараболиння, -ня, с. соб. Стебли картофеля. Правобереж.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ). Св. Л. 40.
Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Настрахати, -ха́ю, -єш, гл. Напугать, испугать.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта. Ив. 20.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Тупець, -пця, м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДВІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.