Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попобити

Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Благословення, -ня, с. 1) Благословеніе. Добрий піп, добре й благословення. Ном. № 7108. 2) Славословіе, восхваленіе. Ум. благословеннячко. Молода Гапочка у свого батенька благословеннячка просе. ХСб. VII. 427.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Склити, склю, -лиш, гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті. 2) Глазу рить. Склити миски. Канев. у.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. Желех. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь». Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.