Відхилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відхилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися.
Гальмо, -ма, с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, — без гальма, ні за що зганить.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Німо нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо.
Округ нар. Вокругъ, кругомъ. Обійде округ хати.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене.
