Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попонудити

Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНУДИТИ"
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Пороз'їзжатися, -жаємося, -єтеся, гл. = пороз'їздитися.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.