Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Уняти Cм. уймати.
