Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поповзти

Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЗТИ"
Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Існісінько нар. Точнехонько.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ. Шейк.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОВЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.