Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поповзти

Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЗТИ"
Бир! бирр! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65. Шух. І. 210.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Завго́дно нар. Угодно. Ізвертаєшся і чоловікомъ, і свинею, і к'пикою, і чим завгодно. Рудч. Ск. II. 176.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.  
Приткати Cм. і. притикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОВЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.