Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попосміятися

Попосміятися, -юся, -єшся, гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Сим. 215. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМІЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМІЯТИСЯ"
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. очіпочок. Мил. 195.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан. Котл. Ен.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Угадно нар. Можно отгадать, догадаться. Желех.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. О. 1862. І. 28. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОСМІЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.