Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплямити

Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки. Стор. II. 26.
Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха. Желех.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Щикати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] щи́кнути, -ну, -неш, гл. = икати, икнути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛЯМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.