Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплямити

Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. ІІІ. 33; ЕЗ. V. 205.
Гладуха, -хи, ж. Полная, жирная женщина. Ном. ст 299, № 301.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Лебед. у. Не схвалились ним. Грин. І. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛЯМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.