Близ, -зу, м. Близость. Употребл. только въ выраженіяхъ: коло близу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. приступити до близу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу. уклонись царівні до низу.
Дола́годжувати, -джую, -єш, сов. в. дола́годити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты.
2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
