Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. 2) Старый платокъ.
Доо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. доора́ти, -рю́, -реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ.
Лицемі́рно нар. Лицемѣрно.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати.
Шмагати, -га́ю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.
