Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паучиня

Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЧИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЧИНЯ"
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Лягти́ Cм. лягати.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. мазушечка, мазушка.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАУЧИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.