Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є.
Гадь, -ді, ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. На благовіщіня гадь вилазит із землі.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Позмітувати, -тую, -єш, гл.
1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано.
2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний.
Свіргун, -на, м. = цвіркун.
Судачина, -ни, ж. Мясо судака. Ей, мати, чумак їде, ей, мати, рибу везе, а якую? судачину.
