Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia.
Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ.
Засо́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки.
