Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасічниця

Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАСІЧНИЦЯ"
Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Н. п. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Н. п. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Рудч. Ск. І. 85. Москаль, напахався московського духу. О. 1862. V. 40.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАСІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.