Користність, -ности, ж. Полезность.
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. 3) Лежащій улей.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Прилазити, -лажу, -зиш, сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина.
Пристріти, -стріну, -неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться.
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху.
Розчервонітися, -ніюся, -єшся, гл. Раскраснѣться. Розчервонілось лице. Чого се так розчервонілась, наче хто вибив?
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.
