Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повтікати

Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТІКАТИ"
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Обдурити Cм. обдурювати.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» Стор. МПр. 82. 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Н Волын. г. Я вже почулась.
Спасівка, -ки, ж. 1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 482. 2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.