Бешпет, -ту, м. = бешкет. Цю ніч вони мені, бешпет зробили, усі копи побили.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ.
Спакувати, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать, уложить. Спакували все на віз. Спакували свої тлумочки і всі разом пішли до Ягипту.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
Царювати, -рюю, -єш, гл. Царствовать. І в потузі твоїй будеш тихо царювати.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся.
