До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Каламайковий и каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. Червоні або зелені каламайкові пояси.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Поганяти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Ум. провідни́чка.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм.
2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати.
