Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганий

Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 108. Велів поганій буть погоді. Котл. Ен. Деревце почало казать, яке йому життя погане. Гліб. 2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні). Рудч. Ск. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИЙ"
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Вичумакувати, -кую, -єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.
Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда. Гол. І. 83.
Смішний, -а, -е. Смѣшной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.