Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганий

Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 108. Велів поганій буть погоді. Котл. Ен. Деревце почало казать, яке йому життя погане. Гліб. 2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні). Рудч. Ск. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИЙ"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Заблу́дний, -а, -е. Заблудившійся. Рідний твій батенько... цурається тебе, мого цуценяти заблудного. Г. Барв. 478.
Завга́рити, -рю, -риш, гл.кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле. Мир. Пов. II. 80.
Зможність, -ности, ж. = можність. Ном. № 12025.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл. 1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу. Кв. 2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена. КС. 1883. II. 388. 3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Рудч. Ск. І. 92. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш. Рудч. Ск. II. 107. 3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме. Ном. № 1223.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Левиц. І. Ліжко перетрут. ЗОЮР. II. 289. 2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились. 3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черном.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Харьк. Чом ти не косиш свого проса? Рудч. Ск. І. 54. Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Ном. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Ном. № 8677. Воли мої половії, чому не орете? Н. п. чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. МВ. ІІ. 33. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. МВ. ІІ. 89. 2) Чому. Дат. пад. отъ що.
Шахварь, -ря, м. 1) = шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб. 2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.