Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганин

Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Єв. Мт. X. 5. Був їден поганин, недовірок. Гн. І. 127. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. Гн. І. 156. 2) Волкъ. О. 1861. X. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНИН"
Гнидявий, -а, -е. Вшивый. О. 1862. V. 41.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Підвищувати, -шую, -єш, сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той. Рудч. Ск. II. 200, 201.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні. О. 1862. І. 60.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.