Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима.
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи).
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей.
Висповідатися, -даюся, -єшся, гл. Побывать на исповѣди. Піди попереду висповідайся.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками.
Роспалити, -ся. Cм. роспалювати, -ся.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала.
Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ.
2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину.
3) Закрывать, скрывать. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало.
