Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать.
Свідомо нар.
1) Извѣстно, знакомо.
2) Сознательно.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль.
Толо, -ла, с. Родъ игры.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця.
