Брязкітка, -ки, ж. = брязкальце. Ум. брязкіточка.
Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата.
Валах, -ха, м.
1) Выложенный баранъ.
2) Скопитель жеребцовъ. Ум. валашок.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ.
