Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички.
Чтирі числ. = чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги.
